01.04.2026

       31 березня 2026 року відбулося чергове засідання Вченої ради УкрНДІ «Ресурс», на якому обрано новий склад Вченої ради. Головою Вченої ради обраний директор УкрНДІ «Ресурс», доктор наук з державного управління, професор Валерій ВОРОТІН, заступником Голови Вченої ради обраний начальник відділу досліджень публічного управління державними резервами України, доктор наук з державного управління, доцент Олег ЧЕЧЕЛЬ.

       По закінченні засідання Вченої ради, відбулися збори трудового колективу Інституту.

       Директор Інституту Валерій ВОРОТІН виступив з промовою щодо підведення підсумків перших 100 днів своєї роботи на посаді директора Інституту. Зауважив, що в управлінській практиці цей період традиційно розглядається як етап первинного аналізу, формування бачення та запуску змін, зокрема:

       1. Звернув увагу на такі аспекти: за ці 100 днів фактично проведено інституційний аудит, який висвітлив беззаперечний потенціал УкрНДІ «Ресурс», зокрема:

       - фахових співробітників,

       - наукові традиції,

       - досвід роботи в системі публічного управління.

       Водночас були виявлені системні проблеми:

       - фрагментарність досліджень і відсутність єдиного фокусу,

       - розрив між наукою та практикою - коли результати не завжди доходять до управлінських рішень,

       - відсутність чіткої моделі: який саме продукт виробляє Інститут і для кого,

       - недостатній рівень інтеграції в сучасні процеси - цифровізації, міжнародні підходи, аналітичні стандарти.

       Головним висновком є те, що Інститут функціонує, але має перейти в іншу якість - стати впливовим елементом державної політики в сфері резервів.

       2. За цей короткий період ми не могли зробити все, але запустили ключові процеси.

       Перше - управлінська рамка.

       Почали формувати більш чітку систему відповідальності та функцій. Інститут не може працювати як сукупність окремих напрямів - це має бути цілісна система.

       Друге - окреслено базові напрями, що відповідають державним потребам:

       - державний матеріальний резерв,

       - енергетична та ресурсна стійкість,

       - стратегічні запаси,

       - логістика та управління кризами.

       Третє - зміна підходу до науки.

       Результатом роботи мають бути не просто звіти, а:

       - аналітичні записки,

       - policy papers,

      - моделі та сценарії, які можуть використовуватися органами влади.

       Четверте - комунікація.

       Активізували взаємодію з Державним агентством з управління резервами України, відкрили Інститут до партнерств і почали формувати зовнішню присутність у секторі резервів.

       3. Проблеми, які потребують вирішення:

       - недостатня швидкість підготовки аналітики;

       - відсутність сучасних цифрових інструментів роботи з даними;

       - потреба в оновленні підходів до наукової діяльності;

       - і найголовніше - потреба зміни внутрішньої безпеки, дисципліни та культури.

       Ми повинні перейти:

       - від формального виконання тем - до реального результату;

       - від індивідуальної роботи - до командної;

       - від абстрактної науки - до науково-аналітичного впливу на державну політику.

       4. Ключове розуміння.

       За 100 днів сформувалося чітке бачення:

       Інститут має стати національним аналітичним центром у сфері резервної політики та стійкості держави. В умовах війни це питання не теоретичне.

       Стійкість держави - це:

       - чи є паливо;

       - чи є продовольство;

       - чи працює економіка;

       - чи здатна система витримувати шоки.

       І саме тут роль нашого Інституту може бути визначальною.

       5. Вектор руху на майбутнє.

       На наступний період ставлю кілька чітких завдань.

       Перше - стратегія.

       Ми маємо розробити середньострокову модель розвитку Інституту.

       Не декларативну, а робочу - з конкретними результатами.

       Друге - наукові продукти.

       Буде впроваджено чітку типологію:

       - аналітичні документи,

       - прогнозні сценарії,

       - прикладні моделі.

       І головний критерій - чи використовується це державою.

       Третє - цифровізація.

       Окремий акцент - цифрова номенклатура резервів України.

       Ми повинні перейти від паперових і розрізнених систем до інтегрованих аналітичних рішень, які дозволяють:

       - бачити структуру резервів;

       - прогнозувати потреби;

       - моделювати кризові сценарії.

       Четверте - команда.

       Буде формуватися команда під задачі.

       Зростатимуть вимоги до якості роботи.

       І водночас - з’являтимуться можливості для тих, хто готовий працювати на результат.

       6. Принципова позиція.

       Ми не будемо:

       - імітувати діяльність;

       - працювати «для звіту»;

       - зберігати неефективні підходи тільки тому, що «так було».

       Маємо намір:

       - будувати сучасний Інститут;

       - який потрібен державі;

       - і який має реальний вплив.

       На завершення промови, професор Валерій ВОРОТІН наголосив, що 100 днів - це не підсумок, а точка відліку. Зміни вже розпочато. Головне завдання - розвинути Інститут і зробити його лідером у сфері науково-аналітичного забезпечення управління резервами України. Результат залежить від кожного з нас. 

Галерея